Оригінальна назва: Vincent
Рік: 1982
Країна: США
Режисер: Тім Бартон
Сценарій: Тім Бартон
Жанр: Фентезі, Анімація, Сімейний, Короткометражний
Прем'єра в світі: 01 жовтня 1982
Час: 6 хв.
Опис: Вінсент Меллой - семилітній хлопчина, що марить розповідями Едгара Аллана По, та мріє бути схожим на Вінсента Прайса, актора що знімався в фільмах по Едгару По. Він живе в своєму світі фаназій, в будинку наповненому кажанами, зомбі та іншими жахами.
Схожі фільми відсутні
| Фото | Повне ім'я | Ім'я персонажу |
|---|---|---|
![]() |
Вінсент Прайс
Vincent Price |
Вінсент (озвучування) |
2011-07-05 09:49:30
«Вінсент» - шестихвилинний анімаційний фільм, одна з ранніх робіт Тіма Бартона. В центрі сюжету – семирічний хлопчик, що, не дивлячись на свій юний вік, живе в своїх похмурих фантазіях. Вінсент Меллой, так його звали, уявляє свою кімнату як лабораторію з монстрами, де він винаходить різні страхітливі речі, перетворює домашнього собаку на зомбі, робить з ненависних собі людей воскові фігури. А також він полюбляє читати Едгара Аллана По, адже саме його вірш «Ворон» ліг в основу створення мультфільму.
Тім Бартон показав дві сторони хлопчика: перша – чемний та милий, тобто такий, яким і є Вінсент, друга – уявна, тобто такий Вінсент, яким він себе хотів би бачити.
Тут є все, що притаманне стилю Бартона: похмурість, трохи божевілля, а головне – самотність. В багатьох персонажах Тіма Бартона простежуються меланхолійні самотні романтики (Віктор в «Трупі нареченої», Едвард у фільмі «Едвард руки-ножиці» та ін..)
Важливою та цікавою є участь режисера у всіх деталях мультфільму: Бартон написав сценарій, він же придумав та зробив персонажів, декорації, і він же написав вірш, який звучить за кадром у виконанні Вінсента Прайса.
Не дарма в проекті з’являється цей актор. Вінсент Прайс – кумир дитячих років Бартона та виконавець головної ролі в фільмі «Ворон» за мотивами вірша Едгара По. Звучання його голосу підкреслює атмосферу «Вінсента», адже саме на нього хлопчик в мультфільмі хоче бути схожим.
Похмурість сюжету посилює чорно-біла техніка зйомки в стилі німецького кіноекспресіонізму 1920-х років.
Досить своєрідним є спосіб бачення Вінсентом життя. Тім Бартон гіперболізує його погляди: блукання хлопчика по будинку перетворюється на блукання страшними темними коридорами, мамин квітник – кладовище, сходи до дитячої кімнати йому здаються довгим шляхом до високої башти Загибелі.
В цій короткометражці режисер піднімає питання теми самотності людини. Адже кожна самотня людина вигадує свій власний омріяний світ, в якому і намагається жити. І з часом вже втрачається межа між реальним та вигаданим світом.
Отже, Тім Бартон в шість хвилин зміг вмістити свої думки, фантазії, глибокий опис характеру персонажа, бачення навколишнього світу, та перетворив це все в історію, закінчення якої кожен глядач може домислити по своєму.
Ця рецензія виявилась корисною 4 людям з 4.