Артист Доповнити/помилка

Незадовго до публікування цього допису нарешті подивився фільм “Артист” (планував уже давно ). Так, так ту саму чорно-білу німоту, навколо якої ще на початку цього року був такий фурор.

Чим же він мене зацікавив? По-перше стилем. Іноді люблю подивитись такі старенькі фільми, а цей то взагалі стилізований під такий старовинний фільм По-друге популярністю. Всі люблять бути в курсі подій. Отож, почитавши трохи публікацій про кінострічку звісно захотілось подивитись, що ж саме багатьом так сподобалось в цьому фільмі.

Ми дізнаємось про долю зірки німого кіно Джорджа Валентино (Жан Дюжарден), який одного дня прокинувся всіма забутий. І виною цьому розвиток технологій, так як звукове кіно замінило німе. Разом з тим показано стрімкий злет кар’єри Пепі Міллер (Береніс Бежо). І цим злетом вона завдячує саме Джорджу.

Хитромудрий сюжет, інтриги, епічні спецефекти – це не про цей фільм. Це можливо, звичайний показ людського життя, хоча й трохи прикрашений. Напевно, такій популярності кінострічка завдячує чорно-білому стилю та беззвучності. Адже, таким чином, стрічка вийшла трохи наївною та щирою (людям певно набридли дуже розумні фільми).

Фільм, загалом, отримав багато нагород. Найпрестижніші з яких – Оскар, Золотий глобус та приз Канського кінофестивалю. Жан Дюжарден, наприклад за свою роль отримав приз за кращу чоловічу роль на Канському кінофестивалі та премію “Золотий глобус”. Також було 10 номінацій на Оскар, з них 5 перемог: кращий фільм, краща режисерська робота, краща чоловіча роль, краща музика, кращий дизайн костюмів. Кіносайти також додатньо сприйняли стрічку. Рейтинг на сайті Rotten Tomatoes складає 98 % (помідори майже всі свіженькі ), користувачі Metacritic оцінили фільм на 8 із 10, а от критики цього самого сайту сприйняли фільм на 89 із 100. Глядачі на найбільшому кінопорталі IMDb наголосували на 8,4 бали.

До речі, спочатку також планували кольорову версію цього фільму. Про це розповів художник по костюмах Марк Бріджес, який працював над картиною. За його словами, творці фільму вважали, що в деяких країнах чорно-біла версія не користуватиметься попитом, тому вирішили не ризикувати.

Також, це другий за всю історію кінематографу німий фільм який отримав Оскар за кращу картину. Першим був фільм “Крила” в 1929 році.

ЗІ. Використано трохи інформації із всесвітньо-відомої Вікіпедії та із сайту ТСН.

Ця рецензія виявилась корисною 3 людям з 4.

Ще напередодні Оскару я ніяк не міг зрозуміти, чим міг чорно-білий фільм так припасти до душі усім глядачам, звідки в нього зявилися такі рейтинги. Тому щоб не бути відсталим у порівнянні з усім світом я все таки вирішив подивитися Артиста. Знайшов його десь у непоганій якості, і прямо за кілька годин до Оскара продивився. І тоді зрозумів хто у цьому році отримає нагороду і чому.

По-перше некольорове беззвукове кіно це щось забуте і давно вже невикористовуване у Голлівуді. І ніхто не очікував акого фільму узагалі, бо навіщо це робити, коли розвиток давно пішов уперед і можна зняти якийсь блокбастер з крутючими спецефектами. Але сенс у цьому фільмі таки дуже великий. Наприклад показати повну деградацію фільмового жанру у Голлівуді. Адже хто зміг би зараз не використовуючи діалогів передати всі емоції, вказані у сценарії та ще й так щоб усім було зрозуміло. Хто міг би сказати усе, не вкористовуючи слів. Це мистецтво яке давно забуте у Голлівуді. Я не противник американського кіно, але з цим фільмом у мене наче очі відкрилися. Все ж таки європейські фільми зараз на набагато вищому рівні ніж заокеанські. І це мабуть одне з посланнь. які даються у цьому фільмі.

По-друге, як на мене. треба сказати про акторів. Якісь невідомі широкому загалу актори, що абсолютно легко перевершили усіх цьогорічних зірок кіно. Агент 117 Жан Дюжарден зі своїм іронічним поглядом ураз розірвав на шмаття все уявлення про сучасне французьке кіно. Британська академія - "найкраща чоловіча роль", Золотий глобус - "найкраща чоловіча роль", Оскар - "найкраща чоловіча роль"... Просте і яскраве підтвердження того, що цього року у Голлівуді не зробили нічого вартого.

Сюжет простий і цікавий. Тут вони також вирішили не відступати від традицій хорошо чорно-білого фільму. Просто, зі смаком, без потреби розплутувати надзвичайно складні повороти, сприймається легко, викликає емоції, змушує співпереживати героям. Це просто "Фільм", а Жан Дюжарвен просто "Артист". Тут немає філософського підтексту, морального повчання. Без викаблучуваннь, просто, просто "Артист".

Загалом фільм залишає дуже гарне враження, повертає до жанру смішного, доброго кіно, яке виявилося чомусь забутим. Таке почуття, наче здійснив подорож у минуле.

10 із 10

Ця рецензія виявилась корисною 8 людям з 8.