Містер Ніхто

"Якщо розділити п'юре і соус - то це вже на завжди"
ми самі робимо свій вибір, і від нашого вибору залежить наше майбутнє
Хотіло я б з перший лінійок кричати: "Який шикарний фільм!" проте стримаюсь, і постараюсь написати спокійно, без сильно виражених емоцій.
Отож, в центрі подій - Немо Ніхто, який в 2092 році залишився останньою смертною людиною на землі. І він розповідає історію свого життя, проте вони виглядає якось дивно, наче в ього було їх кілька: життя, яке він прожив з батьком, потім життя яке прожив з матір"ю, яжиття яке він прожив яки б в дитинстві вибрав одну з 3 своїх подруг... Проте як можна було зробити одразу кілька виборів в житті, коли вибір завжди тільки один?

Задум фільму неймовірий, сюжет плавно текучий і захопливий. Я дивився розширеану версію що йде більше двох годи, проте відірватись від монітору не міг. Здається, що якби вони зробили фільм тривалістю півтори години - все б втартилось. Тож хроометраж фільму, на мою думку, розраховано вдало. Деколи цей фільм порівнюють з "ефектом метлика", проте мені здається, що порівнювати їх не можна, і навіть при порівняні "Містер Ніхто" стоїть на голову вище.
Музика... це щось реально неймовірне в фільмі. Особливо супровід постільних сцен Немо та Анни "Pierre van Dormael - Undercover". Про музику більше нічого не можу сказати, її потрібно просто послухати.
також хотілося б відзначити операторську роботу, що в кожній сцені привертає досебе увагу і приємо вражає. Найцікавіші моменти, звісно, коли в ваній вбивають Немо, і камера знімає все вертикально, якби поглдом Немо. у і другий вражаючий момент - коли Немо та Анна лежать на землі лицем до лиця, і камера плавно крутячись відїжджає.
Графіка в фільмі теж неймовірна.і хоч здавалося б навіщо вона тут - прое тут вона, як мало де, використана дійсно за призначнням та виконує підсилюючу фукцію.
Ну і,, накінець то, акторський склад. На мою думку всі актори чудовов впорались із завданям. І особливо чудово Джерард Лето. Образ молодого та старого Немо йому вдався пречудово. Його жи фиві очі поміж зморшок просто пропікають.

Отож роблячи вибір - давайте спочатку добре подумаємо, адеж повернутись назад і змінити його ми вже не зможемо, адже "пюре і соус вже не можна розділити, це вже на завжди, дим із сигарети виходить, проте ніколи не повернеться назад, не можна повернути час назад... ось чуму вибирати завжди так тяжко..."

10/10

Ця рецензія виявилась корисною 8 людям з 8.